Ситуація успіху на уроці англійської мови
Інноваційне навчання - процес і результат навчальної та освітньої діяльності, що стимулює новаторські зміни в культурі, соціальному середовищі. Воно орієнтоване на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми.
Інноваційне (лат. іnnovatio - оновлення, зміна) навчання - зорієнтоване на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна і освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку форм мислення, творчих здібностей, високих соціально адаптованих можливостей особливостей особистості.
З метою розвитку творчих здібностей учнів поступового й систематичного прилучення їх до самостійної пізнавальної діяльності, забезпечення співпраці між учнями та вчителем недостатньо використовували лише традиційний урок. Не слід зводити уроки лише до механічного відтворення, закріплення навичок. Нетрадиційний урок дає змогу учням побачити можливості застосування своїх знань, виявити свій рівень, порівняти себе з іншими учнями, розкритись. У зв’язку зі збільшенням розумового навантаження на уроках практикуються такі прийоми і методи, що підтримують у школярів інтерес до навчання, бажання, стимулюють їхню активність протягом року.
Основними критеріями та показникамисформованості мотивів до навчання є :
1) рівень усвідомлення необхідності опанування іноземної мови - ступінь повноти уявлень (слабка, помірно повна і повна інформованість) про необхідність вивчення навчального предмету;
2) емоційно-ціннісне ставлення до опанування іноземної мови - інтерес як форма прояву потреби і мотивів вивчення іноземної мови; домінуючі мотиви: зовнішні чи внутрішні за ставленням до навчальної діяльності, позитивні або негативні оцінки значимості вивчення іноземної мови й активної роботи на уроці;
3) активність у виконанні навчальної роботи - успішність, прийняття завдання і його виконання, систематичність виконання завдань, ініціатива і самостійність, прояв взаємодопомоги.
Виходячи з того, що навчальна діяльність як окремий вид діяльності взагалі спонукається не одним, а кількома мотивами, слід виділити для соціальну і пізнавальну мотивації, які в свою чергу розглядаються через призму зовнішньої та внутрішньої мотивації:
1. Широкі соціальні мотиви.
2. Пізнавальні мотиви, що породжуються самою навчальною діяльністю.
3. Комунікативні мотиви, мотив участі в навчальному процесі.
4.Мотиви особистісного розвитку (професійного самовизначення, матеріального благополуччя).
5. Мотиви успіху (самоствердження, самовираження).
6. Мотиви уникнення неприємностей.
Цільова орієнтація навчального матеріалу має для нас першочергове значення. При розробці тематичних планів та планів окремих уроків, при доборі навчального й ілюстративного матеріалу ми враховували характер потреб підлітків в самовираженні, в залученні до світу дорослих. Для стимуляції пізнавальних інтересів добираються тексти, що забезпечують новизну змісту, актуалізацію та відновлення вже засвоєних знань, відображають сучасні досягнення науки, коло інтересів учнів , історичні та краєзнавчі проблеми, мають практичну значущість.
Навчальний процес будується на основі особистісно-діяльнісного підходу з максимальним урахуванням минулого досвіду підлітків, їх індивідуальних і вікових особливостей та організовується як навчальна діяльність суб'єкта, об'єктом якої є діяльність мовленнєва.
Визначаючи навчальний процес як взаємодію вчителя та учня, спрямовану на досягнення спільної пізнавальної мети, виділяють такі кроки його проектування:
-постановка навчальної мети (бажана розвиваюча зміна);
-проектування дій учнів ( на основі аналізу вихідного рівня учня);
-вибір соціальних форм;
-вибір навчального матеріалу;
-вибір допоміжних засобів навчання;
-дії вчителя (чим більше учитель відступав на задній план, тим більше шансів мали учні бути у центрі того, що відбувається на уроці .
Поряд з технологічними аспектами організації навчального процесу створюються такі психолого-педагогічні умови, що забезпечують формування в учнів потреби в активному опануванні системи мови та способів оперування набутими знанням (включення учнів у ситуації активного інтелектуального і морального вибору; розвиток в учнів позитивних емоцій; педагогічне спілкування; різноманіття форм соціальної роботи; проблемність; включення елементів дослідження, творчі роботи; здійснення зворотного зв'язку).
Успіх насамперед пов'язаний із почуттями радості, емоційного піднесення, які відчуває людина у результаті виконаної роботи. Отже, якщо допомогти людині якось досягти позитивного результату, то тим самим можна вмотивувати його на майбутню діяльність.
На мотиваційному етапі, спираючись на емоційну пам'ять учнів, організовауються певні ситуації з метою актуалізації емоції успіху або нейтралізації емоції неуспіху для майбутньої діяльності (підтримати позитивне спонукання до навчальної роботи; намалювати перспективу вдалого виконання завдання, пов'язавши її з тими або іншими умовами діяльності, що у минулому забезпечували радість, успіх; нейтралізувати пам'ять від емоції неуспіху в попередній діяльності, а потім створити перспективу для нової, підкресливши, що учень попрацював над своїми помилками або що завдання змінене в порівнянні з минулим разом і т.п.)
На операційному етапі учні виконують завдання, які враховують їхні індивідуальні здібності, потреби й інтереси, а також приносять задоволення в ході виконання роботи (проблемні завдання, елементи дослідження, творчі роботи). На даному етапі ситуація успіху - окремий випадок проблемного навчання, як один із засобів формування розумових дій у процесі оптимізації навчання. Основою для формування смислоутворюючих мотивів опанування підлітками іноземної мови виступає органічне поєднання комунікативного та проблемно-пошукового методів навчання.
Результативний етап як порівняння передбачуваної оцінки з реальною, вимагаєвід вчителя організувати роботу таким чином, щоб перетворити результат попередньої діяльності, в емоційний стимул, в усвідомлений мотив для виконання наступного завдання.
Отже, створення ситуації успіху забезпечує:
- на мотиваційному етапі основу для формування позитивних емоцій до майбутньої діяльності;
- на операційному - умови успішного виконання завдання, які є емоційно та інтелектуально привабливими для учнів;
- на результативному етапі - підсилює активне ставлення до навчання, перетворивши його мотив у мотив до нової діяльності, або коректує сформоване негативне (рідше нейтральне) ставлення.
Таким чином, ситуація успіху - не просто педагогічний прийом , а умовавиховання такого ставлення до навчання, яке сприяє прояву і розвитку пізнавальної активності учнів, їх самопізнанню, формуванню ставлення до себе і самовираженню.
Особистісно-зорієнтовані, комунікативні технології навчання забезпечують оптимізацію викладання іноземної мови, мотивацію опанування цього предмету, розширення пізнавальної сфери учнів, залучення їх у спільну пізнавальну діяльність, особистісний розвиток учнів і розвиток колективу класу, стимулювання самоосвіти, самовиховання і самоконтролю;
- використання вчителем природного мотиву допитливості підлітків, який стимулює пізнавальні інтереси учнів, виступає сильним мотивуючим чинником;
- створення умов емоційної привабливості занять іноземною мовою, що сприяє отриманню підлітками задоволення і радості від діяльності, міцному і швидкому запам'ятовуванню навчального матеріалу, формуванню позитивної взаємодії учнів, яка в більшості випадків стимулює успіх учнів;
- використання вчителем різноманітних форм самостійної, групової і парної роботи, проблемності завдань і ситуацій, елементів дослідження, творчих і практичних робіт, що стимулює пізнавальну активність учнів.
Найбільшим мотивуючим потенціалом володіють візуальні і аудіовізуальні засоби: телебачення, діапозитиви, ілюстрації підручника і підготовлені вчителем, географічні карти, слайди в комплексі з магнітофонним записом.
Високий рівень сформованості мотивів опанування іноземної мови може бути досягнутий за умови, якщо усі або більшість виділених нами психолого-педагогічних чинників та умов знаходяться у рівновазі, оптимальній для конкретного учня.
Цілеспрямований розвиток мотивів у процесі навчання на основі організації ситуації успіху, педагогічного спілкування, систематичного вирішення пізнавальних завдань мовленнєвого характеру, які створюються спеціально розробленими навчальними та комунікативними ситуаціями, які наближаються до умов природного спілкування засобами мови, сприяє значному поліпшенню якості, міцності, сталості та тривалості знань і вмінь підлітків, сприяють їх самовираженню.
Рольова гра як комунікативний засіб навчання.
Навчальний процес - це процес спілкування, що відбувається у формі бесіди вчителів і учнів, а також дітей один з одним.
Навчальна діяльність здійснюється через завдання за допомогою методичних прийомів і вправ.
Гра – важливий комунікативний засіб, що використовується здебільшого в молодших та середніх класах.
Навчальні ігри передбачають:
Ø засвоєння матеріалу
Ø розвиток навичок та умінь
Ø самовизначення дитини
Ø розвиток творчих здібностей дитини
Ø емоційне сприйняття змісту навчання
Класифікація ігор:
1. навчальні
2. тренувальні
3. узагальнюючі
4. пізнавальні
5. виховні
6. розвивальні
7. репродуктивні
8. продуктивні
9. творчі
10. рольові
Також гра вимагає правильної організації. Під час гри «непомітно» засвоюється навчальний матеріал і залишаються позитивні відчуття від уроку, саме ці відчуття допомагають зробити процес вивчення англійської мови творчим і цікавим.
Рольові ігри – це вид навчальної діяльності, який включає різноманітні ігрові та драматизовано форми навчання, а також вправи з діалогічного мовлення. Під час рольової гри учасники діють не від власного імені, а демонструють поведінку й висловлюють почуття відтворюваного ними персонажа.
Приклади рольових ігор для учнів молодших класів.
«Як ми знаємо слова»
Клас ділиться на дві команди і кожна отримує набір карток з абеткою. Коли вчитель вимовляє якесь слово, наприклад cat, діти відповідно повинні показати картки з літерами, з яких складається це слово. Програє та команда, яка перша зробить помилку.
«Іноземці»
Клас ділиться на дві команди: одна «Гості з Британії» , інша – «Мешканці України». Познайомтеся з ними. Не забувайте використовувати імена англійських та українських дітей.
«Чарівна скриня»
Вчитель кладе в коробку певну кількість олівців і запитує :
“How many pencils are there?” Діти повинні здогадатися про їх кількість, запитуючи по черзі: “ Are there seven…?” Вчитель відповідає:“Yes, there are \is…” “No, there aren’t \isn’t”. Дитина , яка дає правильну відповідь стає ведучим.
The natural approach method wasdeveloped by Stephen Krashen and Tracy Terrell in the late 1970s and early 1980s. It aims to foster naturalistic language acquisition in a classroom setting, and to this end it emphasises communication, and places decreased importance on consciousgrammar study and explicit correction of student errors. Efforts are also made to make the learning environment as stress-free as possible. In the natural approach, language output is not forced, but allowed to emerge spontaneously after students have attended to large amounts of comprehensible language input.
The grammar-translation method is a method of teaching foreign languages derived from the classical (sometimes called traditional) method of teaching Greek and Latin. In grammar-translation classes, students learn grammatical rules and then apply those rules by translating sentences between the target language and their native language. Advanced students may be required to translate whole texts word-for-word. The method has two main goals: to enable students to read and translate literature written in the target language, and to further students’ general intellectual development.
The direct method of teaching, sometimes called the natural method. Not limited to but often used in teaching foreign languages, the method refrains from using the learners' native language and uses only the target language. It was established in Germany and France around 1900. Characteristic features of the direct method are:
Suggestopedia (USA English) or Suggestopaedia (UK English) is a teaching method developed by the Bulgarian psychotherapist Georgi Lozanov. It is used in different fields, but mostly in the field of foreign language learning. Lozanov has claimed that by using this method a teacher's students can learn a language approximately three to five times as quickly as through conventional teaching methods.
Suggestopedia has been called a "pseudo-science". It strongly depends on the trust that students develop towards the method by simply believing that it works.
The theory applied positive suggestion in teaching when it was developed in the 1970s. However, as the method improved, it has focused more on “desuggestive learning” and now is often called “desuggestopedia.” Suggestopedia is a portmanteau of the words “suggestion” and “pedagogy". A common misconception is to link "suggestion" to "hypnosis". However, Lozanov intended it in the sense of offering or proposing, emphasising student choice.
CLT is usually characterized as a broad approach to teaching, rather than as a teaching method with a clearly defined set of classroom practices. As such, it is most often defined as a list of general principles or features. One of the most recognized of these lists is David Nunan’s (1991) five features of CLT:
The audio-lingual method, Army Method, or New Key, is a style of teaching used in teaching foreign languages. It is based on behaviorist theory, which professes that certain traits of living things, and in this case humans, could be trained through a system of reinforcement—correct use of a trait would receive positive feedback while incorrect use of that trait would receive negative feedback.
The Silent Way is a language-teaching method created by Caleb Gattegno that makes extensive use of silence as a teaching technique. It is not usually considered a mainstream method in language education. It was first introduced in Gattegno's book Teaching Foreign Languages in Schools: The Silent Way in 1963. Gattegno was skeptical of the mainstream language education of the time, and conceived of the method as a special case of his general theories of education.
The method emphasises the autonomy of the learner; the teacher's role is to monitor the students' efforts, and the students are encouraged to have an active role in learning the language. Pronunciation is seen as fundamental; beginning students start their study with pronunciation, and much time is spent practising it each lesson. The Silent Way uses a structural syllabus, and structures are constantly reviewed and recycled. The choice of vocabulary is important, with functional and versatile words seen as the best. Translation and rote repetition are avoided and the language is usually practiced in meaningful contexts. Evaluation is carried out by observation, and the teacher may never set a formal test.
Методичні прийоми комунікативного навчання англійської мови.
Ефективним методом комунікативного навчання є метод навчання групового спілкування.
Групова робота має багато переваг:
1. сприяє підвищенню мотивації до навчання;
2. навчає об’єктивно оцінювати себе та інших;
3. вчить працювати в колективі;
У навчанні англійської мови широко використовуються комунікативні ігри. Гра допомагає уникнути одноманітності, монотонності, стомлюваності учнів.
Тестування як прийом контролю набутих навичок та вмінь має також ряд переваг, бо дозволяє працювати одночасно з великою кількістю учнів, результати виконання встановлюються швидко і просто. Під час тесту учень виконує ряд розумових дій над мовним матеріалом.
Приклади завдань з тестування є:
1. множинний вибір;
2. завершення;
3. зіставлення;
4. трансформація;
5. дії з угрупуванням;
6. виправлення;
7. розташування за порядком;
Використання відеофільмів як прийом комунікативного навчання сприяє розвитку уваги й пам’яті учнів.
Використання відеофільмів має свої переваги:
1. автентичність;
2. інформативна насиченість;
3. емоційний вплив на учнів;
Використання відеофільмів, їх перегляд Використання відеофільмів є позитивним прийомом навчання , який робить процес оволодіння іноземною мовою привабливим для школярів на всіх етапах навчання та сприяє розвитку комунікативної компетентності.
Всі ці прийоми урізноманітнюють навчальний процес, роблять його екстраординарним. У ході нього дитина отримує потужний імпульс для розкриття своїх особистісних якостей, творчого таланту.
Substitution tables можна використовувати для формування та вдосконалення мовленнєвих навичок під час навчання усного мовлення в різних ситуаціях спілкування.
Substitution tables
Substitution tables можна використовувати для формування та вдосконалення мовленнєвих навичок під час навчання усного мовлення в різних ситуаціях спілкування.
Наприклад , до теми «School»:
What is your favourite subject and why?
My favourite subject(s)
|
is
|
Literature
|
because
|
I
|
is
|
fond of
|
reading books
| |
are
|
Art
|
we
|
are
|
interested in
| ||||
English
|
am
|
doing sums
| ||||||
Russian
|
good at
| |||||||
Native language
|
like to
| |||||||
running
| ||||||||
Nature study
| ||||||||
sport
| ||||||||
Biology
|
my native country
| |||||||
speak and read in English
| ||||||||
animals and plants
| ||||||||
paint
|
Сучасні методи навчання
NATURAL APPROACH
The natural approach method wasdeveloped by Stephen Krashen and Tracy Terrell in the late 1970s and early 1980s. It aims to foster naturalistic language acquisition in a classroom setting, and to this end it emphasises communication, and places decreased importance on consciousgrammar study and explicit correction of student errors. Efforts are also made to make the learning environment as stress-free as possible. In the natural approach, language output is not forced, but allowed to emerge spontaneously after students have attended to large amounts of comprehensible language input.
The natural approach has become closely associated with Krashen's monitor model, and it is often seen as an application of the theory to language teaching. Despite this perception, there are some differences, particularly Terrell's view that some degree of conscious grammar study can be beneficial. The syllabus focuses on activities which Terrell sees as promoting subconscious language acquisition. He divides these activities into four main areas: content activities, such as learning a new subject in the target language; activities which focus on personalizing language, such as students sharing their favorite music; games; and problem-solving activities.
THE GRAMMAR-TRANSLATION METHOD
There are two main goals to grammar-translation classes. One is to develop students’ reading ability to a level where they can read literature in the target language. The other is to develop students’ general mental discipline. As V. Mallison put it:
The main principles on which the grammar translation method is based are the following:
- Translation interprets the words and phrases of the foreign languages in the best possible manner.
- The phraseology and the idioms of the target language can best be assimilated in the process of interpretation.
- The structures of the foreign languages are best learned when compared and contrast with those of first language.
TOTAL PHYSICAL RESPONSE
Total physical response (TPR) is a language-teaching method developed by James Asher, a professor emeritus of psychology at San José State University. It is based on the coordination of language and physical movement. In TPR, instructors give commands to students in the target language, and students respond with whole-body actions.
The method is an example of the comprehension approach to language teaching. Listening serves a dual purpose; it is both a means of understanding messages in the language being learned, and a means of learning the structure of the language itself. Grammar is not taught explicitly, but is induced from the language input.
Asher developed TPR as a result of his experiences observing young children learning their first language. He noticed that interactions between parents and children often took the form of speech from the parent followed by a physical response from the child. Asher made three hypotheses based on his observations: first, that language is learned primarily by listening; second, that language learning must engage the right hemisphere of the brain; and third, that learning language should not involve any stress.
THE DIRECT METHOD
- teaching concepts and vocabulary through pantomiming, real-life objects and other visual materials
- teaching grammar by using an inductive approach (i.e. having learners find out rules through the presentation of adequate linguistic forms in the target language)
- centrality of spoken language (including a native-like pronunciation)
- focus on question-answer patterns.
- Classroom instructions are conducted exclusively in the target language.
- Only everyday vocabulary and sentences are taught during the initial phase; grammar, reading and writing are introduced in intermediate phase.
- Oral communication skills are built up in a carefully graded progression organized around question-and-answer exchanges between teachers and students in small, intensive classes.
- Grammar is taught inductively.
- New teaching points are introduced orally.
- Concrete vocabulary is taught through demonstration, objects, and pictures; abstract vocabulary is taught by association of ideas.
- Both speech and listening comprehensions are taught.
- Correct pronunciation and grammar are emphasized.
- Student should be speaking approximately 80% of the time during the lesson.
- Students are taught from inception to ask questions as well as answer them.
SUGGESTOPEDIA
Suggestopedia has been called a "pseudo-science". It strongly depends on the trust that students develop towards the method by simply believing that it works.
The theory applied positive suggestion in teaching when it was developed in the 1970s. However, as the method improved, it has focused more on “desuggestive learning” and now is often called “desuggestopedia.” Suggestopedia is a portmanteau of the words “suggestion” and “pedagogy". A common misconception is to link "suggestion" to "hypnosis". However, Lozanov intended it in the sense of offering or proposing, emphasising student choice.
COMMUNICATIVE LANGUAGE TEACHING
- An emphasis on learning to communicate through interaction in the target language.
- The introduction of authentic texts into the learning situation.
- The provision of opportunities for learners to focus, not only on language but also on the learning process itself.
- An enhancement of the learner’s own personal experiences as important contributing elements to classroom learning.
- An attempt to link classroom language learning with language activities outside the classroom.
AUDIO-LINGUAL METHOD
This approach to language learning was similar to another, earlier method called the direct method. Like the direct method, the audio-lingual method advised that students be taught a language directly, without using the students' native language to explain new words or grammar in the target language. However, unlike the direct method, the audio-lingual method didn’t focus on teaching vocabulary. Rather, the teacher drilled students in the use of grammar.
Applied to language instruction, and often within the context of the language lab, this means that the instructor would present the correct model of a sentence and the students would have to repeat it. The teacher would then continue by presenting new words for the students to sample in the same structure. In audio-lingualism, there is no explicit grammar instruction—everything is simply memorized in form. The idea is for the students to practice the particular construct until they can use it spontaneously. In this manner, the lessons are built on static drills in which the students have little or no control on their own output; the teacher is expecting a particular response and not providing that will result in a student receiving negative feedback.
Applied to language instruction, and often within the context of the language lab, this means that the instructor would present the correct model of a sentence and the students would have to repeat it. The teacher would then continue by presenting new words for the students to sample in the same structure. In audio-lingualism, there is no explicit grammar instruction—everything is simply memorized in form. The idea is for the students to practice the particular construct until they can use it spontaneously. In this manner, the lessons are built on static drills in which the students have little or no control on their own output; the teacher is expecting a particular response and not providing that will result in a student receiving negative feedback.
SILENT WAY
The method emphasises the autonomy of the learner; the teacher's role is to monitor the students' efforts, and the students are encouraged to have an active role in learning the language. Pronunciation is seen as fundamental; beginning students start their study with pronunciation, and much time is spent practising it each lesson. The Silent Way uses a structural syllabus, and structures are constantly reviewed and recycled. The choice of vocabulary is important, with functional and versatile words seen as the best. Translation and rote repetition are avoided and the language is usually practiced in meaningful contexts. Evaluation is carried out by observation, and the teacher may never set a formal test.
Немає коментарів:
Дописати коментар