Ось так ми працювали, обговорювали питання, вчились готувати наших учнів до ЗНО!
Що треба знати про ЗНО?
Перш ніж починати готуватись до зовнішнього тестування з цього предмета, треба знати, які аспекти перевіряють тести, якими видами завдань.
Нагадаю: ЗНО з іноземної у 2017 році – це 43 завдання = 42 тестових + 1 з розгорнутою відповіддю. Загалом – це 6-7 текстів різної довжини та форми. Їх треба прочитати, зрозуміти, щоб відповісти на запитання, підібрати заголовки до абзаців або вибрати пропущену фразу чи слово. Це якщо коротко. Тести минулих років - це найкраще ознайомлення з видами завдань.
У 2018 році це ЗНО змінюється: стає дворівневим - В1 та В2, ще й аудіювання. Потрібно дочекатись затвердженої нової характеристики. Зразки завдань обох рівнів обіцяють опублікувати на початку листопада.
Як знати, що вчити?
Далеко ходити не треба. Треба взяти програму ЗНО, добряче її вичитати, знову-таки побачити в ній щось знайоме, а щось нове. А далі переходити до роботи.
В програмі все досить загально, з чого конкретно починати?
Раджу починати з граматики, за якою і лексика підтягнеться. Є чимало хороших граматичних посібників з вправами, за допомогою яких можна цікаво розбирати та закріплювати теми. Це можуть бути різнорівневі серії
- Grammar in Use,
- Grammarway,
- Oxford Practice Grammar,
- English Grammar in Use - Raymond Murphy
або комплекти (підручник + робочий зошит) британських видавництв.
- Наприклад, Мission 1 або 2,
- Click on 2 (в кого рівень слабший - А2), 3 або 4 (рівні В1 та В2),
- Solutions (Pre-Intermediate, Intermediate, Upper-Intermediate)
Також радила б таку книгу як
- Grammar and Vocabulary for First Certificate видавництва Longman. Це підготовка до тесту на знання англійської FCE, проте дійсно підходить.
- А для роботи з текстами та завданнями до них - FCE Practice Tests Plus 2 New Edition.
- Крім цього, раджу також підручник Get 200, тільки Book 2. Вони всі недешеві, але кращі, ніж наших видавництв. Спробуйте.
Зазначу, що «з нуля» самостійно вчитись дуже важко, виникає море запитань, тому раджу заручитись додатковою допомогою, щоб було кому їх ставити.
Як готуватись, крім вивчення граматики?
З цим пунктом не все так просто, оскільки ніхто точно не скаже, які слова зустрінуться в тому чи іншому тесті. Попри те, що такий список є - ЗНО. Лексичний мінімум, в ньому в алфавітному порядку розміщені гори слів, проте можу собі уявити, як нудно, водночас важко і неправильно опановувати мову, лише вивчаючи слова, без контексту.
Тому краще багато читати. Якщо вже маєш гарний посібник, то в ньому обов’язково знайдуться цікаві, сучасні тексти, інтерв’ю, діалоги, статті, листи. А в них – відомі та нові слова, які набагато цікавіше й легше вчити саме в контексті, в межах вивчення однієї теми спілкування (перелік цих тем також є в програмі ЗНО).
Крім того, онлайн ресурсів на сьогодні безліч, лишається знайти цікаві для тебе.
Як готуватись до аудіювання?
Ні для кого не секрет, що потрібно слухати, слухати й ще раз слухати багато. Не витрачачи часу, вибери один з наступних сайтів та слухай.
Ще додам. Любиш слухати музику? Слухай, але з текстом пісень та словником. Любиш фільми чи серіали? Переглядай, але з субтитрами. Ось тобі й лексика в невимушеній формі.
7. Як готуватись до письмового завдання?
Що треба вчити, для того щоб успішно скласти ЗНО з англійської?
Відповідь загальна та трохи банальна. Але іншої не придумаю, бо буде неправильною.
Зацікавлено та систематично працювати з мовою на підвищення свого теперішнього рівня. Працювати з повними тестами ЗНО, читати, писати, слухати. Це тестування дуже підступне тим, що ніколи не знаєш, яка лексика зустрінеться у текстах і завданнях, тому чим більше, тим краще. Великий лексичний запас в контексті ЗНО - це краще, ніж вимуштрувана граматика.
Які найскладніші завдання на ЗНО з іноземної?
У кожного вони будуть свої. Однак найпоширеніші – це завдання так званого TASK 5, де потрібно додати пропущені слова в тексті. Складність в тому, що з-поміж 4 синонімів або схожих слів потрібно вибрати одне правильне. Треба дуже добре знати і відчувати слова, а це важко, оскільки в конкретному випадку можуть ніби-то підходити й кілька слова.
У програмі можна знайти інформацію, за якою для ЗНО потрібно володіти лексичним запасом з 2500 слів. Однак це дуже орієнтовне число. Тим паче не варто якось намагатись витрачати час на точний підрахунок свого багажу слів.
Тому підготовка до цього виду тестових завдань полягає в «підтягуванні» лексичного словничка, читанні найрізноманітніших матеріалів: текстів, статей, новин, діалогів, у вивченні слів, фраз, повторенні їх, письмовому та усному їх уживанні.
Для багатьох складним, звичайно, є письмове завдання (див. №6), а також TASK 2, в якому треба зрозуміти не один абзац та підібрати заголовок до нього, а весь текст і відповісти на запитання до нього. Складність в тому, що запитання/завдання йдуть не в порядку подачі інформації в тексті, часто можуть стосуватись головної думки чи конкретної фрази. Підготовка: див. питання №5.
А чи достатньо буде займатись лише зі збірником для підготовки до ЗНО, який видається щороку?
Маленький вступ. У багатьох майбутніх ЗНОшників початковий етап підготовки затягується, перетворюючись на довготривалий пошук різних матеріалів, підручників, табличок і тому подібного. Таким чином, ці пошуки можуть підсвідомо сприйматись як безпосередня підготовка. Хоча це хибне відчуття. Або ж з точністю до навпаки: як тільки виходять у світ нові посібники – збірники ЗНО, з їх купівлею приходить відчуття, що все – половина справи зроблена.
До чого це? З досвіду скажу, що одного збірника замало (це не стосується хіба що категорії «upper-intermediate» учнів, яким може бути достатньо проглянути його, аби щось повторити. Хоча він їм буде справді нецікавим). З одного боку, у збірнику є і теорія, і тестові завдання, і повні тести з відповідями. Але великий його недолік – в монотонності, сухості, а подекуди й помилках. Мову, грубо кажучи, без картинок, без звучання, вчити важко. Мова – «живий організм», і вчити її треба в живому вигляді: читаючи, слухаючи, переглядаючи, спілкуючись…
Безумовно, як кажуть, «на безриб’ї й рак – риба». Якщо немає можливості (а частіше всього бажання) займатись «живою» мовою, то краще зі збірником, ніж ні з чим. Але якщо поставлена висока планка, тоді – читай ще раз відповіді на всі запитання))).
Чи реально вгадати багато відповідей?
Навряд чи. Для того й ввели «поріг», щоб виключити можливість проходження тих абітурієнтів, які просто вгадали певну кількість відповідей. Відповім коротко, розраховувати на велику кількість вгадувань не варто. Як сказала 200-бальниця Настя Кравець: «Не треба чекати дива: що на ЗНО зможеш здати на 190, хоча вдома набираєш 170. Так не буває» Треба реально оцінювати свої сили, а краще – посилювати їх, щоб досягти бажаного результату.
GOOD LUCK!
